Народився майбутній актор 3 травня 1900 року в місті Прилуки на Чернігівщині. Дитинство пройшло серед простого люду, і ця народність залишилася з ним назавжди. Служив у війську, а згодом знайшов себе у театрі. Його акторський шлях був довгим і тернистим, але впевненим.

Дебютував на аматорській сцені у 1918 році. Його талант помітила актриса Євгенія Базилевська, яка допомогла йому розпочати професійну кар'єру.

З 1950-х років Микола Яковченко став незамінною частиною трупи Київського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. І хоч головних ролей у нього було небагато, кожен його вихід на сцену або у кіно ставав подією.

Актор другого плану, що став першим у серцях. Його епізодичні ролі — справжні театральні шедеври. Згадаємо хоча б комічного Петра з фільму «За двома зайцями», де його гра затьмарила багатьох головних героїв.

Офіційно звання Народного артиста України Яковченко отримав лишу у 1970 році. Та Народним він став на багато раніше не лише за званням. Яковченко був народним у повному значенню цього слова.

Микола Яковченко дуже любив собак. Особливе місце в його житті зайняв пес Фан-Фан, якого актор не раз згадував у розмовах. За словами Яковченка, саме Фан-Фан був його справжнім другом і розрадою.

Попри комічне амплуа, актор був людиною глибоко чутливою. Сміх актора ніс у собі та біль, і співчуття — він умів смішити, не принижуючи, і зображати слабкість, не втрачаючи гідності.

Акторський талант Яковченка — це мистецтво жесту і погляду. Влучна міміка, унікальна інтонація, пластика — все це перетворювало найменшу роль у справжнє дійство. Яковченко володів рідкісним даром — говорити без слів.

Перед смертю в лікарні, коли його везли на операцію, він пожартував: «Клоун виходить на манеж». Це були його останні слова.

Микола Федорович пішов із життя 1976 року, але його образ живе й далі — у фільмах, у спогадах колег, у серцях глядачів. У Києві, біля театру імені Франка, встановлено пам’ятник: актор сидить на лаві поруч із вірним псом. Це — не просто монумент, це символ народної любові.