Ялта-1945

2025-02-04

«Від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці через весь континент опустилася «залізна завіса». За цією лінією лежать усі столиці стародавніх держав Центральної та Східної Європи. Варшава, Берлін, Прага, Відень, Будапешт, Белград, Бухарест і Софія; всі ці відомі міста та населення навколо них лежать у тому, що я повинен назвати радянською сферою, і всі вони в тій чи іншій формі підпорядковані не тільки радянській сфері. вплив, але до дуже високого, а в деяких випадках і більшого рівня контролю з боку Москви».

Вінстон Черчилль

80 років тому, 4 лютого 1945 року, в умовах суворої секретності в Ялті розпочалися тристоронні перемовини між лідерами Великої Британії, США та Радянського Союзу - Вінстоном Черчиллем, Франкліном Рузвельтом і Йосифом Сталіним.

Ця зустріч увійшла до історії як Ялтинська конференція. Саме там остаточно ухвалили новий світовий порядок, який тримався наступні пів століття.

«Велика трійка» узгодила практично усі питання щодо Німеччини. Було вирішено знищити її збройні сили, покарати воєнних злочинців, ліквідувати нацистську партію, скасувати гітлерівські закони та установи, змусити Німеччину сплачувати репарації.

Для втілення цих рішень союзники домовилися окупувати Німеччину. Кожній з трьох держав, а також Франції, надавалися свої зони окупації: східна частина Німеччини - СРСР, північно-західна - Англії, південно-західна - США.

Обговорювалося також польське питання. Було вирішено, що східний кордон Польщі проходитиме по «лінії Керзона», а на заході та півночі вона отримає «суттєве прирощення території». Польський тимчасовий уряд вирішено було реорганізувати та ввести до його складу демократичних діячів з самої Польщі та з еміграції.

В ході Ялтинської конференції Сталін, Рузвельт та Черчилль уклали таємну угоду: Радянський Союз обіцяв вступити у війну з Японією не пізніше як через три місяці після закінчення війни в Європі за умови збереження попереднього становища Монгольської Народної Республіки, передання СРСР Південного Сахаліну та Курильських островів, створення радянської воєнно-морської бази в Порт-Артурі (Китай).

Важливе місце в роботі Кримської конференції було відведено обговоренню питання про створення Організації Об'єднаних Націй. Глави трьох великих держав ухвалили проєкт Статуту цієї міжнародної організації. Було вирішено включити до числа її фундаторів Україну й Білорусію.

В останній день роботи Ялтинської конференції, 11 лютого, ухвалили ще одне рішення, яке стосувалося, в тому числі й українців - сотень тисяч військовополонених, остарбайтерів, біженців.

Союзники зобов'язалися передати всіх громадян СРСР, яких вони виявлять у своїх зонах окупації, радянській військовій адміністрації. Навіть і тих, хто категорично не бажав знову зустрічатися з червонопрапорним режимом.

Далі - за відомим сценарієм: цих людей запхали в товарні вагони, відправили до Радянського Союзу, де їх допитували офіцери військової контррозвідки "СМЕРШ". Після чого одних заслали до таборів, інших - розстріляли як зрадників.

Чимало полонених, побачивши, що не вдається уникнути депортації до СРСР, обрали смерть, вкоротивши собі віку.

Від примусової репатріації звільнялися лише ті українці, хто станом на 1 вересня 1939-го мав польське громадянство, тобто галичани й частково волиняки. Вони дістали можливість виїхати на Захід і залишилися живими.

За матеріалами зі сторінок Інтернету.

Романенко Л.