Тетяна Панасенко «Іван Котляревський»

2022-07-07

Недавно, недавно у нас в Україні
Старий Котляревський отак щебетав;
Замовк, неборака, сиротами кинувІ гори,
і море, де перше витав…

Т. Шевченко

Гордість українського народу, співець мови народної – Іван Котляревський по праву вважається зачинателем нової української літератури. Без Котляревського не було б Шевченка, а без Шевченка чи існували би ми як нація не відомо. Та ми існуємо, маємо свою культуру, мову та літературу.

Олена Пчілка порівнювала Івана Котляревського з першою весняною квіткою, що змарнілу землю звеселяє, з найпершою ластівкою, що “весну нам принесла”, з першою зорею, яка “у добу безпросвітну” у небі стиха засіяла.

Творча спадщина Івана Котляревського не велика за обсягом, але важко недооцінити її вклад у нашу культуру, в розвиток мови і це в часи, коли самі підмурки національної ідеї зазнавали випробування на право існування. Немилосердне XVIII століття кров’ю та поневіряннями вписало жахливі сторінки в історію нашого народу. В ті далекі часи український народ міг утратити все: надію, традиції, культуру, майбутнє і себе… І от серед всього цього жахіття раптом залунав сміх – зневажливий, саркастичний, життєствердний. Він пробудив в душах людей гідність, повернув віру у себе, свою неповторність і значущість.

Біографія Івана Котляревського не багата на події. Саме тому книга Тетяни Панасенко «Іван Котляревський» із серії «Знамениті українці» насичена припущеннями, легендами, версіями, а подекуди вигадками перших біографів про життя засновника нової української літератури. На мою думку книга варта уваги, вона цікава та змістовна.

Як день горить, як вітер хилить віти,
Як те, що є на світі даль і час,
Між нас тобі, поете, жити,
Як і між тих, що прийдуть після нас.

Володимир Сосюра.