Автор мелодії Державного Гімну України

2025-03-04

Михайло Вербицький (1815–1870) – визначна постать в українській музичній культурі, один із перших українських професійних композиторів. Його творча спадщина охоплює найрізноманітніші музичні жанри.

«Вербицький є найбільшим нашим, після Бортнянського, духовним хоровим композитором, творцем хорового стилю в Галичині. — писав музикознавець та композитор Станіслав Людкевич. — Його твори «Іже херувими», «Отче наш», світські пісні «Дай, дівчино», «Поклін», «Де Дніпро наш», «Заповіт» є перлинами хорової нашої музики. Його увертюри, у які вплітає народні пісенні та танкові мотиви… є першою талановитою спробою української симфонічної музики в Україні».

Михайло Верицький заклав основи української симфонічної музики, залишивши по собі десять симфоній. У його особі маємо плідного театрального композитора (музика для численних оперет, водевілів, історичних драм) та композитора-гітариста.

Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815 року у родині священника у селі, неподалік міста Перемишль. Раннє сирітство привело його під опікунське крило родича, видатного церковного та культурного діяча, перемишльського єпископа І. Снігурського, за чиєю ініціативою було засновано кафедральний хор та музичну школу, які стали справжніми осередками вокально-хорової культури. Саме там юний, музично обдарований Михайло Вербицький одержав початкові музичні знання. Почувши духовне покликання, закінчив духовну семінарію у Львові. Але головним напрямом його життя було прагнення віддавати свій музичний талант народові та перебування в семінарії не відірвало його від музики. Вербицький став на чолі ентузіастів хорового багатоголосся. Фаховому зростанню Вербицького посприяла його різнобічна композиторська практика. Перші свої музичні твори Михайло почав писати ще в юнацькі роки. Це була духовна музика. Потім писав для театральних вистав, оркестрові твори. Для композиторського стилю Михайла Вербицького властиве було поєднання загальноєвропейського із національно специфічним.

У вересні 1862 року П. Чубинський написав свій доленосний вірш «Ще не вмерла Україна», де прозвучали могутній заклик до боротьби за свободу і незалежність, гордість за своє минуле і віра у світле прийдешнє. Автор уявляв свій вірш як пісню. Тому були різні спроби покласти його на музику. Однак найпотужніше та остаточно віщі слова «Ще не вмерла Україна» були окрилені музикою Михайла Вербицького – обдарованого небуденним талантом митця, одного з основоположників української національної композиторської школи.