Косинка починав свій творчий шлях як майстер новели, його стиль вирізнявся лаконічністю, реалістичністю та емоційною глибиною. Перші публікації в альманасі «Гроно» та збірка «На золотих богів» принесли йому визнання. Письменник часто звертався до тем соціальної несправедливості, селянських бунтів та боротьби за землю. Його твори «В житах», «Політика», «Серце» глибоко відображали непрості реалії українського села після революційних змін. Григорій Косинка працював у різних літературних угрупованнях, таких як «Ланка» і «МАРС», і вважав Василя Стефаника своїм наставником.

Однак його творчість часто піддавалася цензурі. У 1934 році Григорій Косинка був заарештований і страчений як «ворог народу». Його ім’я та твори повернулися до українського культурного простору лише в 1960-х роках під час хрущовської відлиги. Нині його твори входять до шкільних програм, а його пам’ять вшановують у рідному селі Щербанівка, де встановлено меморіальну дошку, та в Києві, де його ім’ям названо вулицю та бібліотеки​.