Григорій Павлович Білоус - літературознавець, есеїст, автор кількох літературних нарисів про колег письменників, перекладач з польської, молдавської, білоруської, казахської мов, гуморист, пародист, автор дотепних дитячих віршів. У своєму житті він працював і геологом у Закарпатті, і журналістом у газетах Черкащини і на телебаченні. Проте справжнє покликання знайшов на літературній ниві. Тривалий час мешкав у Кам'янці, де активно творив. Перший вірш був надрукований у 1953 році в газеті "Зірка".

Згодом Григорій Павлович друкувався в газеті "Закарпатська правда", альманасі "Вітрила", у журналах "Перець", "Ранок", "Україна".

У його творчому доробку близько десятка художньо - публіцистичних фільмів про діячів національної культури, серед яких найвідоміші: "Свою Україну любіть", "Здрастуй княгиня Скла", "Повна душа болю", "Свіча осяяного слова", "Україно колиска моя", котрі виходили в ефір по обласному та національному радіо. Його багатющий фотоархів зберігає світлини численних учасників літературно - мистецьких свят, що відбувались на Черкащині, гостей Шевченкового краю, письменників -земляків.

Лауреат міжнародної премії імені Григорія Сковороди, обласної імені Василя Симоненка, регіональної Михайла Старицького.

Очолював Черкаську обласну організацію НСПУ, редагував часопис "Холодний Яр". Заслужений працівник культури України.

Запрошуємо познайомитися з деякими творами письменника завітавши до нашої бібліотеки.

Макогон Т.