Вірш дня В серці саду, під зàтишним кленом
2024-08-20
В серці саду, під зàтишним кленом,
на валізах старих, попід вечір,
десь між жовтим і стигло-зеленим,
сидить панна. Розкидані речі...
Парасоля, така недоречна
Вся руда, елегантно- статечна,
і не діва, і не молодиця.
Заблукала, мабýть, серед літа,
зачитавшись колишнім романом.
А навкруг відцвітали всі квіти
і поля одягались туманом.
Непомітно усе золотилось
і вкривалось багрянцем брунатним.
Пані- Осінь, мені ти наснилась?
Бо ще літо! Ти тут делікатно
обживайся собі потихеньку.
Не пускай тих дощів, що в валізах,
і тумани сховай, поки, в жменьку.
Замальовки твої ще в ескізах...
Подрімай в розімлілому літі
на межі вересневого раю.
Не суши, поки, листя і квітів.
Зачекай ще хоч мить. Я благаю...
Пані-Осінь, мені ти наснилась?
20. 08. 2021
Людмила Галінська
