2024-05-09
Друга світова війна залишила слід у кожній українській родині. Учасники тих подій, з якого б боку вони не воювали, не хотіли ділитися подробицями подій тих буремних часів. Лише найближчі родичі знали усю правду про страшну війну, яка охопила майже усі країни світу.
Щоб осягнути масштаби Другої світової війни потрібно заглибитися в монографії Черчиля, Манштейна, Шарля де Голля, Дуайт Ейзенхауера та багатьох інших. Та не кожен захоче витрачати на це час. Історії простих людей розказані ними або їх родичами мають не меньш важливе значення.
Вражає історія родини Лисенків з Черкащини де мати Євдокія провела на війну синів: Андрія, Павла, Михайла, Тодося, Степана, Олександра, Івана, Василя, Миколу, Петра… і всі вони, диво-дивне, повернулися до рідної хати, бо там їх чекала МАТИ. Через роки в їхньому селі звели монумент Матері, а навколо посадили десять тополів і ще пять верб які символізують її доньок.
От і запропонована книга насичена спогадами тих хто пройшов крізь ад. Є тут оповіді від вояків різних армій, мешканців окупованих нацистами територій, їхніми союзниками, остарбайтерів. Дехто й досі мовчить про побачене і пережите, але правду потрібно знати.
Упорядники книги пропонують звернутися до своїх рідних і послухати їх погляд на Другу світову війну. Бо саме в них і є історія нашої з вами країни пережита близькими нам людьми.
Познайомитися з оповідями тих хто пережив події Другої світової пропонуємо зазирнути до бібліотеки і почитати книгу «Друга світова. Не придумані історії: (не) наша, жива, інша».
Романенко Л.